Капелюхи — це універсальні головні убори, якими покривають голову у різних випадках. Вони прийшли до мешканців Гамбурга з далекої давнини й досить добре доповнюють стиль сучасного німця. Це зручний аксесуар, який не тільки створює модний образ, а й захищає від сонячних променів чи дощу. Далі на hamburgka
Для багатьох гамбуржців головний убір має певне символічне значення, яке власник навіть може приховувати від оточення. Капелюхи, кепки, шапки, картузи, ковпачки — це те, що може обрати пересічний містянин.
Історія капелюхів
У Німеччині, зокрема у Гамбурзі, перші капелюхи з’явилися у X столітті, а вже різні їх форми увійшли в повсякденне життя німців у XII столітті. Їх виготовляли з різноманітних матеріалів: бавовни, пластику, вовни. Вже у першій половині XX століття такий аксесуар став особливо популярним. Капелюх навіть вказував на соціальний статус місцевих мешканців. У Гамбурзі поліцейські, військові, релігійні діячі, поштарі носили головні убори як частину уніформи.
У часи Першої світової війни зі Сполученого Королівства прийшла мода на солом’яні капелюхи. Спершу вони були частиною форми, а потім ввійшли у повсякденний образ. У 20-х роках XX століття у Гамбурзі з’явились капелюхи клош — головний убір з вузькими полями або без полів, що щільно прилягає до голови, закриваючи волосся.
У 1950-х роках мешканці Гамбурга почали носити фетрові капелюхи. Вони асоціювались з такими діячами, як Френк Сінатра, Хамфрі Богарт. У 1980-х роках вже слухали хіп-хоп й містяни повернули в моду капелюхи-панами. Спершу їх носили рибалки й люди, що працювали під сонцем. Це була легка панама з тканини, що подобалось абсолютно всім. На початку 2000 років найпопулярнішими стали “бейсболки”. Їх носили такі знаменитості як Ніколь Річі, Періс Хілтон й містяни були готові платити величезні гроші, щоб носити модні капелюхи на які причіпляли всілякі значки. У сучасності капелюх трансформувався й перетворився на кепку.
Головні убори Гамбурга
Цікавим в історії капелюхів є люди, що захоплювались відомим аксесуаром. Фотограф та дизайнер Том Релер обожнює капелюхи. Саме він 5 років шукав історичні відомості про капелюхи на вулицях Гамбурга. Вийшло зібрати 50 портретів людей у різних головних уборах. Варто зазначити, що кожен такий портрет має власну історію. Спеціаліст розповідав, що на історичних світлинах людей з 1900 року можна бачити капелюх у кожної особи, а далі був період, коли головні убори зникли. У сучасності — це цікавий та легкий спосіб самовираження.
Дизайнер шукав довгостроковий проєкт, щоб над ним можна було працювати достатньо довго, залучивши свої вміння фотографа. Так утворилась ідея, завдяки якій він зміг побувати у різних районах Гамбурга. Том Релер любить носити плоскі кепки, які йому дуже пасують. У фотографа їх понад 20 штук різних кольорів та форм, а найкрасивіші моделі кепок мають італійці та іспанці.
Автор на виставках, на вулицях звертався до людей, які носили різні капелюхи, а пізніше вже самі місцеві жителі дізнавались про проєкт та шукали керівника. Найскладніше йому було працювати з жінками, бо треба було відкритись, заслужити довіру. Якщо модель дуже подобалась, то разом вони йшли на побачення, а вже потім були фотосесія та бесіда. Фотограф зібрав п’ятдесят історій, але умови співпраці були непрості. Люди мали бути мешканцями Гамбургу та мати цікаву історію про головний убір. Свою фотовиставку “Heads and Hats” у 2016 році автор демонстрував на честь 100-річчя магазину капелюхів “Falkenhagen”.
Місцевим жителям з чарівними історіями капелюхів варто подумати та додати модний аксесуар до свого образу. Він підкреслить індивідуальність кожної людини, певний статус або стане цікавою родзинкою стилю. На вулицях Гамбургу у сучасності можна побачити надзвичайно цікаві варіанти модних капелюхів, бо можливо хтось напише історію саме про них.