Гамбург — красивий мегаполіс, центр міжнародної торгівлі, який у першій половині XX століття мав унікальну культуру моди. Її історія відображає не тільки зміни кольорів, фасонів, матеріалів, але соціальні та політичні перетворення.
Історія моди перш за все показує наскільки швидко змінюються модні тенденції, як дизайнери міняють всю індустрію моди і як різноманітні події впливали на стиль життя мешканців Гамбурга. Далі на hamburgka.
Початок XX століття
На початку XX століття мешканці Гамбурга розмежовувалися за класами. Частина чоловіків працювала у порту і їм потрібен був міцний, практичний одяг у якому б було зручно виконувати роботу. Вони носили бушлати, широкі штани, кепки, плащі, які захищали їх від дощу та вітру. Окремо можна виділити рибальську сорочку, яка була популярною у такому районі, як-от Фінкенвердер. Така сорочка була виготовлена з грубої бавовни й мала білі вертикальні смуги. Такий одяг був зручним і навіть став символом рибальської культури міста.
Найвідомішим жіночим одягом Гамбурга був “Vierländer Tracht”, який виник між 1750 і 1770 роками, але ще до 1915 року такий костюм носили ще близько 100 жінок та кілька чоловіків. З часом його вдягали тільки на свята. Костюм складався з фартуха, нижньої й верхньої спідниці. Фартух і верхня спідниця зроблені у вигляді поясу з численними складками. Зверху одягали білу сорочку, яку закривали брошкою, прикрашеною напівдорогоцінним камінням або кольоровим склом. Поверх цього ще був приталений жилет, скріплений застібкою. Рукава оздоблювали вишивкою в пейзажному стилі. Образ доповнював солом’яний капелюх. Таке вбрання залишилося в історії Гамбурга ставши символом історичних змін. З часом традиційний одяг зник, але завдяки культурним організаціям такі костюми можна побачити на фестивалях та в музеях, наприклад, у Музеї мистецтва та ремесел у Гамбурзі.
Багаті люди, які проживали у районах Бланкенезе й Еппендорф були ознайомлені з європейськими новинками. Чоловіки виділялися строгими чорними костюмами, краватками та циліндрами. Жінки обожнювали елегантні сукні з корсетами, які прикрашали мереживом. Через порт привозили імпортні тканини, наприклад, шовк.
“Золоті двадцяті”
Вислів “золоті двадцяті” належить періоду між 1924 і 1929 роками. Це був період відносної економічної та політичної стабілізації й час розквіту мистецтва, культури й науки. Це був час свободи та експериментів, коли зростала популярність коротких спідниць, суконь з бахромою, капелюшків-клош. Джазова культура надихала прикрашати себе перлинним намистом, щоб виглядати стильно. Чоловіки носили костюми з широкими штанами, краватки-метелики та фетрові капелюхи.
Так само модною залишалася і моряцька тематика. Сорочки “Finkenwerder Fischerhemden” вже були популярними не лише у працівників порту, а й серед молоді. Такі костюми були простими, але зручними й симпатичними. Почали працювати універмаги, які допомогли зробити моду доступною.
1930-1940 роки: нацизм і дефіцит
З 1930-х років мода у Гамбурзі різко зупинилася через прихід до влади націонал-соціалістів. Фінансові ресурси та матеріали були обмежені, тому гамбуржці імпровізували з того матеріалу, який мали у доступі. Одяг став скромним, з простими силуетами, зшитий зі старих тканин. Жінки почали носити хустки замість капелюшок, а чоловіки кепки. Через пропаганду просувалися “традиційні” образи німців, наприклад уніформа “Hitlerjugend”. Хлопці носили коричневі сорочки, а дівчата сині спідниці й білі блузи. У портовому районі продовжував зберігатися моряцький стиль з бушлатами та вовняними светрами.
Під час Другої світової війни мода відійшла на другий план. Гамбуржці носили той одяг, який у них був, перешивали старий, шукали старі тканини, бо грошей не було. У моделях одягу часто імітували військовий стиль, роблячи квадратними плечі, чи додаючи особливих деталей. Дітям одяг перешивали з батьківського. Під час війни не імпортували бавовну та вовну, адже порт бомбардували, і його робота часто зупинялася.
Після війни люди поступово поверталися до предметів розкоші. Фінансове становище більшості мешканців Гамбурга поліпшувалося вже у 1950-х роках.
Культура одягу
Період початку XX століття відображав не просто моду, а й соціальні та культурні зміни. Буржуазія показувала одягом власний статус, а прості робітники цінували його за зручність. Завдяки портовому обміну заможні сім’ї мали екзотичні тканини, з яких шили красиве вбрання.
Мультикультурність Гамбурга з її скандинавською та турецькою громадами приносила до одягу східних мотивів. У 1920-ті роки студенти Санкт-Паулі та Шанценфіртеля надихалися американською модою, а вже через 10 років нацисти обмежили самовираження молоді.
Отже, традиційний одяг гамбуржців першої половини XX століття відображав спосіб життя містян та історичні обставини. Від моряцьких сорочок до відновлення моди після війни, мода поєднувала зручність та глобальні тренди. Попри кризи, війну Гамбург намагався зберігати свій стиль, який вже у сучасності надихає молодих дизайнерів. Містяни зберегли традиційні костюми, які можна побачити у музеї мегаполіса.