Гамбург є містом, де багато давніх традицій які стосуються боротьби за рівноправ’я та соціальну справедливість. У XX столітті мегаполіс став центром феміністичного руху, де активістки відстоювали права жінок.
Однією з важливих постатей розвитку феміністичного руху Німеччини, зокрема Гамбурга, є Аніта Аугспург. Це перша німецька жінка-юристка, яка вела боротьбу за жіноче право. Її робота залишила вагомий слід у політиці країни, а зусилля у Гамбурзі заклали основу для майбутньої діяльності руху жінок. Вона чітко аналізувала право та політику і ніколи не ухилялася від конфліктів, що стосувалися прав рівності жінок. Далі на hamburgka.
Дитинство та юність
Аніта Аугспург народилася 22 вересня 1857 року у Верден-ан-дер-Аллер і була п’ятою дитиною у забезпеченій сім’ї. Її батько був старшою посадовою особою у системі правосуддя, а мати вийшла з багатої інтелектуальної сім’ї. У шкільні роки дівчині було відмовлено у подальшій освіті та вступі в університет, тому після навчання у середній школі вона спершу працювала в адвокатській конторі батька, виконуючи дрібну роботу. Їй було мало знань, тому вона пішла у приватну жіночу учительську семінарію у 1878 році у Берліні, бо це була гарна можливість здобути освіту. Через рік отримала звання викладача та вчителя гімнастики. Після повноліття присвятила себе театру та брала уроки акторської майстерності. Незабаром і від цього дівчина відмовилась, бо хотіла брати участь у політичному житті.
У 1887 році Аніта Аугспург разом з подругою відкрили фотостудію у Мюнхені. Студія стала популярною, а самі дівчата носили коротке волосся, вільний одяг та часто були у публічних новинах через боротьбу за вільний спосіб життя жінок. У 1891 році вона переїхала до Цюриху вивчати юриспруденцію, бо більшість університетів Німеччини не дозволяли жінкам здобути вищу освіту. Закінчила університет вона у 1897 році зі ступенем доктора права, що зробило її першою жінкою-докторкою права у Німецькій імперії.
Боротьба за права жінок
Після здобуття освіти Аугспург включилася у феміністичний рух. У 1898 році вона стала однією з засновниць німецького відділення Міжнародної аболіціоністської федерації у Гамбурзі, яка виступала за скасування державного регулювання проституції. Вже у 1902 році вона разом з Лідою Густавою Гейманн створили першу німецьку “Асоціацію за жіноче виборче право у Гамбурзі”. Саме ця спілка стала важливою у процесі боротьби за політичні права жінок у всій країні.
Організаторки планували ввести радикальні методи англійських суфражисток, а це були мітинги та навіть голодування. Їх робота у Гамбурзі допомогла підвищити обізнаність стосовно прав жінок та заохочувала далі розвивати феміністичний рух. Також вона була редакторкою феміністичних видань, зокрема Жіночої газети” (“Die Frauenbewegung”). Там публікували статті, які присвячувалися рівним правам жінок.
Аніта Аугспург стала гарним оратором, а публікації та виступи допомагали їй контактувати з громадськістю радикального жіночого руху. Вона вміла складати ефективні заклики, організовувала акції громадянської непокори, що інколи приводили до арештів. Також жінку знали як відому пацифістку. Аугспург виступала проти мілітаризму, брала участь у конференціях, які присвячувались миру. Разом із групою активісток вона усвідомлювала небезпеку Гітлера, коли у 1923 році за кілька місяців до гітлерівського путчу, вимагали від баварської влади депортації Гітлера до Австрії. Міністр внутрішніх справ Баварії Франц Швайєр прохання від жіночої делегації не задовольнив.
Варто згадати, що у 1919 році Аугспург стала співзасновницею Міжнародної жіночої ліги за мир і свободу. Це організація, яка йде корінням у Гаазький жіночий конгрес світу. Вона хотіла підтримувати Жіночу лігу маючи радикально-пацифістський курс та публічно виступала.
Еміграція та спадщина
У 1933 році Німеччина стала небезпечною для жінки. Після приходу до влади нацистів, Аугспург та Гейманн подорожували Середземномор’ям та прийняли рішення не повертатися до Німеччини, побоюючись переслідувань. Еміграція прийшлася на 76 рік життя, що було досить важко. Вони з подругою жили у вигнанні у Цюриху до самої смерті й продовжували роботу там. Все їхнє майно у Німеччині було конфісковане, тому на прожиття вони заробляли публіцистичною діяльністю та отримували підтримку від друзів. Їх жіночі архіви також знищили нацисти. Аугспург та Гейманн написали свої мемуари “Erlebtes-Erschautes”. Книгу опублікували тільки у 1972 році через десятиліття після їх смерті. Аніта Аугспург померла 20 грудня 1943 року у Цюриху.
Отже, праця Аніти Аугспург зробила значний внесок у процесі боротьби за права жінок як по всій Німеччині, так і конкретно у Гамбурзі. Її діяльність у мегаполісі показувала, наскільки важливі переконання, наполегливість та боротьба за справедливість. Через її зусилля жіночий рух у Гамбурзі мав голос, що звучав у парламенті та просто на вулицях. Її слова про рівність та свободу надихають активістів сучасності, адже боротьба за права триває. Жінки сучасності можуть подякувати Аніті Аугспург за її роботу та боротьбу за рівні громадянські та політичні права жінок.