Гамбург вважається одним із найрозвиненіших міст Німеччини, тому відіграв важливу роль у формування феміністичного руху, боротьбі за права жінок. Зародився такий рух ще у XVIII столітті та проходив свій розвиток через різні політичні періоди.
Історія фемінізму у Гамбурзі є прикладом сили духу, незламності та рішучості. У гамбурзьких жінок був довгий шлях до рівноправності, який продовжується й у сучасності. Далі на hamburgka.
Зародження жіночого руху в Гамбурзі
Статус жінок Гамбурга змінювався відповідно до епохи. Перша хвиля жіночого руху зародилася у XVIII столітті з появою європейського Просвітництва. Ідею рівності жінок у суспільстві сформувала Олімпія де Гуж. Вона виступала за те, що з самого народження жінки є вільними й рівними чоловікам. Через свої погляди її стратили на ешафоті у 1793 році. Ідею рівності було складно реалізувалась у тогочасному суспільстві, оскільки в певні періоди жінки мали різне соціальне становище.
У Гамбурзі ще у 1813 році було засновано “Гамбурзький жіночий клуб”, де під час наполеонівських війн підтримували сім’ї солдатів. Після 1815 року відкрили власну школу для покоївок. Організація стала основою для жіночого руху. Революційні події у Німеччині 1848 року стали каталізатором жіночого політичного руху. Жінкам не дозволяли голосувати, і тоді вони замислилися над своїм політичним становищем.
Жінки середнього класу почали видавати газети та створювати демократичні асоціації. Письменниці Луїзі Отто вдалося сформувати мотив розвитку жіночого руху на XX століття — жінки мають залучатися у суспільні питання на рівних підставах з чоловіками. Вона закликала до юридичної рівності жінок та чоловіків середнього класу та розширенню освіти дівчаткам.
Робота Емілі Вюстенфельд
У 1848 році у Гамбурзі демократичний рух зосередився на рівності людей та їх свободи, терпимості, віросповіданні, а також поліпшенні освіти для дівчаток. Ці питання і склали головні вимоги зародження жіночого руху у Гамбурзі. Однією з головних представниць була Емілі Вюстенфельд, яка виступала проти релігійної нетерпимості у мегаполісі. Навіть у жіночі клуби медсестрами брали тих жінок, які дотримувалися суворої протестантської моралі. Вона у грудні 1846 року створила жіночий клуб, де підтримували німецьку католицьку громаду. Це був союз жінок і чоловіків, які виступали проти влади церкви та за рівні права.
Емілі Вюстенфельд брала участь у створенні нової асоціації рівності євреїв та християн. У клубі жінки-християнки разом з єврейками підтримували міжрелігійні соціальні контакти. Також відбувалося просування закладів освіти — це була робота жінок міста. Було сформовано “Гамбурзьку освітню асоціацію німецьких жінок”, щоб надалі створити вищий навчальний заклад. Також було розроблено навіть освітню програму для дитячих садків.
Робота жінок дозволила клубу відкрити коледж для жінок. Він активно почав працювати, але через політичні протистояння не зміг функціонувати довго й у 1852 році зачинився. За рік до події заборонили й “цивільні дитячі садки” у Пруссії та навчальний заклад для вихователів та дітей. Жінкам того часу було вкрай складно виборювати права та власну свободу.
Феміністичний рух у XX столітті
На початку XX століття феміністки Гамбурга почали боротьбу за виборче право. У 1902 році було засновано “Hamburger Frauenverein” — Гамбурзьку жіночу асоціацію, де вимагали політичних прав для жінок. Після Першої світової війни нарешті жінки Німеччини, зокрема Гамбургу, отримали право голосу.
Після Другої світової війни життя жінок було дещо обмеженим, але у 1950-х роках у Гамбурзі запрацювала перша жінка-суддя Аліса Праусніц. У 1933 році вона склала іспит на атестат зрілості в Берліні, але як єврейці їй заборонили працювати у сфері права. Вже після війни вона була співзасновницею Робочої групи гамбурзьких жіночих організацій.
У 1970-х роках почали з’являтися окремі жіночі групи, які працювали автономно. Вони почали організовувати відкриття притулків для жінок, які потерпали від насильства. Перший такий притулок з’явився у місті у 1977 році й це стало важливим здобутком феміністок. Вже з 1980-х років у місті відбувалися марші за рівноправ’я, боротьбу проти насилля над жінками та легалізацію абортів.
Фемінізм у сучасному Гамбурзі
У сучасності Гамбург залишається одним із центрів феміністичного руху. Гамбурзькі активістки борються із патріархальними структурами, сексизмом, дискримінацією за статевою ознакою. Вони хочуть збільшувати присутність жінок у політиці, надати можливість брати участь у дебатах, обіймати високі посади, тому організовуються тематичні заходи, інформаційні вечори, мітинги. У 2019 році у мегаполісі пройшов великий мітинг за права жінок у Німеччині. Варто зазначити, що у Гамбурзі діє Гамбурзький жіночий архів (FrauenStadtArchiv Hamburg), де зберігаються документи, які стосуються історії боротьби за права жінок.
Отже, історія фемінізму у Гамбурзі йде з далекого минулого та продовжується у сучасності. Це динамічний процес, який все ще триває, а правознавці гамбурзьких активісток продовжують змінювати суспільство.