Гамбург — місто, яке багате на історичні архітектурні пам’ятки. Туристи люблять милуватися красою мегаполіса, адже їх приваблює не тільки зовнішній вигляд будівель, а й цікаві історії їхнього створення чи занепаду.
Однією з найстаріших релігійних установ Гамбурга є “Kloster St. Johannis” (монастир Святого Іоанна). Його історія складна та багатогранна, а деякі історичні факти суперечливі, що робить розвиток монастиря особливо цікавим для туристів. Далі на hamburgka.
Історія заснування
Монастир та церкву Іоанна заснували приблизно у 1235-1236 роках як домініканський монастир на місці сучасного Ратушного ринку на правому березі річки Альстер. Його заснування сягає глибокої давнини й пов’язане з виконанням обітниці графа Адольфа IV фон Шауенбурга після перемоги над данським королем Вальдемаром II у 1227 році. Фактичним попередником був цистерціанський жіночий монастир Гарвестехуде.
Жіночий монастир був заснований у 1246 році графинею Гайльвіг, дружина графа Адольфа IV Шауенбурзького, який вступив у францисканський орден та перебував за межами тодішнього району міста Гамбург. Монастир став центром духовної освіти й богословських досліджень. У його стінах було заховано цінні рукописи. Після пожежі 1284 року будівлю реконструювали, що говорить про велику значущість монастиря для міста. У 1293 році важливими у процесі розвитку монастиря мали черниці. Їм продали поля біля Одерсвельде та Гейміххуде без оплати податків та надали звільнення від усіх послуг та вантажів.
З того часу монастир став відомим як Враувендаль, що означає “Долина жінок” і походить від назви долини на березі Альстер. Хоч стара назва “монастир Гарвестехуде” також залишилася вживаною. Вже пізніше на його честь назвали Гарвестехуде, який розташувався на правому березі Альстера. Багато вулиць Гамбурга, такі як Frauenthal, Klostergarten, Nonnenstieg та Abteistraße у сучасності говорять про те, що колись давно монастир все ж був у цьому районі. Села, маєтки, які у сучасності є частиною Гамбургу, були під тимчасовою або під повною власністю монастиря. Його площа у XIV столітті була більшою, ніж площа тодішнього міста.
Збереглося мало детальної інформації про історичні зміни монастиря і життя черниць. Вони десятиліттями жили просто, доки новий церковний порядок, який ввів Іоанн Бугенгаген у Гамбурзі у 1529 році, не привели до скорочення. Це перетворило католицький цистерціанський жіночий монастир на протестантський.
Виселення монастиря
Домініканські ченці покинули монастир Святого Іоанна у 1528 році, бо монастирські жінки Гарвестехуде спершу противились прийняттю євангельського вчення. За рішенням містян та ради 10 лютого 1530 року було зруйновано певні споруди монастиря. Сестрам, які бажали перейти у нову віру, запропонували переселитися до монастиря Святого Іоанна, що звільнили домініканські ченці. У кінці 1536 року вирішили зберегти великий маєток колишнього монастиря Гарвестехуде.
Родичі дівчат, які планували вступити у жіночий монастир, мусили сплачувати внесок. Це було схоже на процес, коли черниці приносили монастирю пожертви грошима та землею. У 1837 році знесли стару будівлю монастиря, а жінки переїхали у будинок поряд із сучасним центральним залізничним вокзалом Гамбурга. У XVII-XVIII столітті було відчужено багато міських та сільських володінь, а у 1866 році землю передали місту.
Використання після закриття
Після закриття монастиря його приміщення використовували для різних потреб. Частину будівель переобладнали під школу, лікарню, адміністративні кабінети. У XIX столітті певні забудови зруйнували або перебудували у процесі розширення Гамбурга. Johanneum та Міська бібліотека, яка згодом отримала назву Державної та університетської бібліотеки, розмістили у будівлі у стилі ренесанс, яку побудував Карл Людвіг Віммель на місці колишнього собору, який зруйнували бомбами у 1943 році. Через повітряні атаки та пожежі, які виникали після них, згоріло півмільйона книг.
Зі знесенням церкви й монастиря “St. Johannis” Гамбург втратив одну з найкрасивіших архітектурних пам’яток старого міста і частину історичного шарму.
Сучасний стан
У сучасності на місці колишнього монастиря розміщений Ратушний ринок та багато міських забудов. Та пам’ять про “Kloster St. Johannis” збереглася у назвах вулиць та в історичних документах. Його значення для розвитку Гамбурга було досить великим. Варто відвідати Музей Гамбурга, щоб детальніше вивчити історію релігійних споруд міста та про релігію в цілому. Також місцеві історичні організації займаються збереженням спадщини монастиря та її популяризацією.
Історичні події, що зв’язують “Kloster St. Johannis” з Гамбургом пов’язані з важливими моментами розвитку мегаполіса, від середньовічного релігійного центру до сучасного міста. Хоч і не можна побачити монастир на власні очі, але його спадщина продовжує жити у культурній пам’яті, історичних дослідженнях та місцевих легендах. Такі історичні свідчення приваблюють істориків, науковців, а також туристів, яким цікава кожна вуличка та будівля. Це підтверджує, що Гамбург — надзвичайно цікаве місто для кожного.