Одна з визначних письменниць 18 століття у Німеччині – Енгель Крістіна Вестфален. Все життя вона прожила в Гамбурзі і після себе залишила десятки творів, що пережили її. Більше на сайті hamburgka.
Забезпечене дитинство
Історично так склалося, що Гамбург був основним торговим містом країни. Був час, коли торговці були найзаможнішими людьми у місті. Енгель народилася у сім’ї торговців Якоба фон Акса та Катарини Марії. Вона народилася у 1758 році і була десятою дитиною. Загалом у сім’ї було 11 дітей. Батьки майбутньої письменниці були багатими людьми. Їхня мати Катерина багато приділяла часу вихованню та освіті дітей. Саме від неї Енгель дізналася про світ навколо. І ще з дитинства почала цікавитись іноземними мовами. Перші кроки у письменстві вона зробила працюючи над віршами. Її творчі пориви підтримували батьки та духовний наставник матері.
Вперше Енгель вийшла заміж у 27 років за купця. Але їхній шлюб не склався з невідомих причин. Другим чоловіком став сенатор Йоганн Ернст Фрідріх Вестфален. У пари народилося п’ятеро дітей, але вижило лише троє.
Притулок для творчих особистостей
Другий чоловік підтримував починання дружини. Їх будинок став притулком для місцевої творчої еліти — письменники, поети, художники. Йоган Тішбейн згодом написав портрет поетеси. Серед іменитих гостей був і Луї-Філіп Орлеанський, який згодом став королем Франції. У період Великої французької революції вона пускала до будинку біженців-аристократів. Саме французькі біженці розповіли Вестфален про історію Шарлотти Корде.
За винятком невеликих поїздок Вестфален все життя прожила в Гамбурзі. Про інші краї, країни та традиції вона могла дізнатися тільки від заїжджих гостей.
Попри підтримку сім’ї, Вестфален довелося публікуватися під псевдонімами. Перша збірка поезій вийшла під псевдонімом «Анжеліка». Потім видавалася анонімно. У 1812 році вони з чоловіком і дочкою вирушили в подорож Німеччиною та Швейцарією. У цій відпустці Вестфален познайомилася з багатьма видатними письменниками того часу.
Крім письменства Вестфален вела активну громадську діяльність. 1815 року вона отримала золоту пам’ятну монету міста за її внесок у благодійну діяльність. Весь гонорар за «Gesänge der Zeit» вона перевела до жіночої асоціації письменників. Вона підтримувала багато фондів. Померла Енгель Крістіна Вестфален у 1840 році.
Жіноче бачення детективів
Енгель писала не лише вірші. У жанрі детективів її ім’я стоїть чи не першим. Вона німецька Агата Крісті або Енн Рул. Через те, що на той час детективні історії вважали споконвічно чоловічим жанром, Енгель, як і багатьом іншим жінкам, доводилося писати під псевдонімом. На жаль, така ситуація не змінилася навіть у 21 столітті. Джоан Роулінг, автор Гаррі Поттера, випустила серію детективів про Корморана Страйк під чоловічим псевдонімом. Енн Рул, перша американська жінка-автор детективів, мусила пройти довгий шлях у світі чоловіків, щоб зарекомендувати себе під своїм справжнім ім’ям.
Шлях Енгель був набагато складніший. Здобути довіру серед читачів було непросто. Інші автори-чоловіки, які хай і не писали в детективному жанрі, всіляко намагалися знецінити її роботи. Хоча Енгель добре приймали у творчих колах.
До 1804 року Вестфален набралася письменницького досвіду та фанатської бази. На початку 19 століття жінок «пускали» в художню літературу, але детективи, які рясніли історичною складовою, були споконвічно чоловічою справою. На це сильно вплинули Гете та Шиллер. Гете зовсім не соромився різких висловлювань у бік жінок-письменників. Він не вважав їх професіоналками, незалежно від того, скільки б книг вони написали. І аж ніяк не допускав їхньої присутності на своїй території.
Злочин Корді
13 липня 1793 року у Франції стався резонансний злочин. Шарлотта Корде зарізала свого чоловіка французького журналіста Жана-Поля Марата. Згодом цей злочин зобразили на художній картині. Корді стратили на гільйотині, а Наполеон заборонив зображати цю подію у літературі. Німеччина не підкорялася законам Наполеона. І Вестфален нічого не боялася. Вона написала драму в п’яти діях про Корде. Вона її видала анонімно і ретельно приховала своє авторство. Гете розлютився, коли дізнався, що саме Вестфален написала цей твір.
Гете публічно засудив її творіння. Він сказав, що краще б вона в’язала вдома спідниці, ніж писала цю драму. Гете ніколи не приховував своїх антифеміністичних поглядів. Шиллер, батько кримінальної драми у Німеччині, не так різко висловився про написану драму. Хоча багато його біографів списують таку стриману реакцію на особливості його характеру. Через рік після написання п’єси Вестфален, Шиллер помер. Вестфален створила твір, який став основним у цьому жанрі. Вона розкрила усі сторони характеру вбивці. Раніше цього не робили. Вбивць і злочинців зображували німими учасниками історії та все.
Попри гостре невдоволення чоловіків, Вестфален не дозволяла їм її придушити. 1809 року вона перестала використовувати псевдонім. За збірку поезій на соціальні теми Вестфален здобула медаль.