Друга світова війна принесла Гамбурга руйнування, тривоги за майбутнє та екстремальні умови життя. Через велику кількість заводів місто стало мішенню для авіаударів. У таких страшних умовах жили люди.
Війна кардинально змінила і життя жінок, адже вони були змушені звикати до нової реальності та брати на себе додаткові обов’язки. Чоловіків забрали на фронт, а жінки змушені були самостійно піклуватися про дітей та вести господарство, а вже потім і їх залучали до війська. Їх самопожертва, праця залишили значний слід в історії мегаполіса. Далі на hamburgka.
Робота на заводах
Початок Другої світової війни, всупереч побоюванням, майже не змінило життя людей. Спочатку нацистський режим не вимагав від мешканців міста значних жертв. Вони хотіли, щоб тил демонстрував прихильність та впевненість у владі. Щоб заміняти чоловіків, які пішли воювати, жінок почали все частіше залучати до професійної роботи. Як виявилося, вони можуть виконувати роботи не гірше чоловіків.
Щоб заповнити підприємства великою робочою силою жінки почали працювати на заводах та фабриках. Звісно, це була важка робота, а інколи й небезпечна. Завод “Werft Blohm & Voss” виробляв військові кораблі й там жінки працювали у цехах, робили деталі та фарбували корпуси кораблів. На “Deutsche Werft AG” будували підводні човни й жінки там обіймали посади зварювальниць, токарок. На фабриці авіабудування “Flugzeugwerk Hamburg” вони працювали швачками.
Майже у всіх сферах життя жінки замінювали чоловіків. Варто зазначити, що поступово збільшили робочий час з 40 до 50 годин та погіршилися умови роботи. Зарплатня та соціальне забезпечення не покращувалися.
Також багато жінок пішли медикинями на фронт, працювали снайперками, шпигунками. Інформація, яку отримували від шпигунок, вважалась дуже важливою для розуміння плану ворогів. Завдяки їх роботі вживали ефективні контрзаходи. Також участь гамбурзьких жінок у війні стало важливим для феміністського руху, бо вони отримали можливості, яких не мали раніше. Під кінець Другої світової війни жінки стали більш визнаними у суспільстві.
Бомбардування Гамбурга
Після початку Другої світової війни Гамбург залишався у відносній безпеці ще вісім місяців, але зрештою зазнало бомбардувань, особливо під час операції “Гоморра”. Перші бомби впали у травні 1940 року. Та найбільший повітряний напад, а точніше скидання боєприпасів Другої світової війни, відбулося у липні-серпні 1943 року. Для захисту цивільного населення майже нічого не зробили, і жінки з дітьми змушені були ховатися в напівзруйнованих підвалах, бо бункерів не вистачало.
На Гамбург було скинуто 8500 тонн запалювальних та фугасних бомб, які завдали багато руйнувань та принесли смерті. Жінки намагалися шукати бомбосховища, що були переповнені, дехто хотів евакуюватися. У районах Боргфельде, Гаммербрук та Гамм були настільки руйнівні пожежі, що можливості врятуватися не було. Хто залишався у місті розбирав завали та надавали допомогу тим, хто постраждав. Жінки також брали участь у відновленні інфраструктури.
Багато жінок та дітей залишились без даху над головою, багато загинуло. Вони шукали тимчасове житло, варили їжу, створювали польові шпиталі. Це був час виживання, бо навіть питну воду було важко знайти.
Соціальне життя
У період війни був дефіцит продовольства, різних товарів, тому жінки стояли у довгих чергах, щоб отримати продукти, обміняти речі. Введення системи карток стало повсякденністю, бо раціонування стосувалося всіх. Також матері об’єднувались, щоб допомагати одна одній та солдатам. Було організовано благодійні акції, де опікувалися пораненими солдатами. Вони готували молодь до роботи та вчили їх потрібним навичкам, щоб вижити в умовах війни. Також жінки міста підтримували “Hamburger Frauenverein” — установа, яка надавала допомогу сиротам та вдовам військових.
Варто зазначити, що багато жінок продовжували навчати дітей. Хтось робив це підпільно, хтось поїхав з цілими класами за місто, а хтось викладав просто у бомбосховищі. Вони шукали підручники, організовували уроки читання й математики, заспокоювали та піклувалися про дітей.
Також жінки брали участь у русі опору. Вони таємно розповсюджували антифашистські листівки та ховали єврейські родини та дітей. Така діяльність була дуже ризикованою, але вони продовжували боротьбу. Моменти сексуального насилля над жінками, скоєного солдатами Вермахту, залишаються недостатньо дослідженими. Ніхто не був зацікавлений розслідувати такі злочини проти жінок, бо це вважалося елементом ведення війни — залякування, приниження та знищення.
Кінець Другої світової війни
Життя жінок у Гамбурзі того часу не тільки докорінно змінило буденність, а й вплинуло на почуття, думки. У 1945 році Гамбург був у руїнах і його відновлення лягло значною мірою на їх плечі. Їм довелося працювати на будівництві, відновлювати дороги та мости, займатися соціальною роботою, підтримувати сиріт та ветеранів.
Таким чином, жінки Гамбурга продемонстрували мужність, незламність, стійкість і здатність адаптуватися в екстремальних умовах. Попри всі труднощі вони підтримували одне одного, зберегли людяність та заклали основу для повоєнного відродження Гамбургу.