Історія Гамбурга знає багато відомих особистостей, які зробили значний внесок у розвиток міста. Серед відомих імен, які формували демократію, можна виділити постать Анни Сімзен. Політикиня, боролася за рівність, освіту та змінювала уявлення про роль жінки у суспільстві.
Її життя — це історія змін в освіті, сили переконань і емансипації. Вона залишила слід у пам’яті Гамбурга, адже не просто увійшла до політичної сфери, а й відкрила шлях для інших жінок, які не могли мовчати. Далі на hamburgka.
Ранні роки й педагогічна кар’єра
Ганна Сімзен народилася 18 січня 1882 року в селі Марк, що у сучасності є частиною міста Гамм, у родині протестантського пастора. Дівчинка мала проблеми здоров’я, а точніше коротшу одну ногу. Вона була другою дитиною з-поміж шістьох дітей, росла з люблячими батьками. Дівчина здобувала освіту у сільській школі, а пізніше навчалася у вищій школі для дівчат у Гаммі. Освіта була рідкістю для жінок того часу, але з самого дитинства дівчину знайомили з різноманітними літературними творами.
Після приватної підготовки Ганна Сімзен склала іспит на звання вчительки у Мюнстері у 1901 році й отримала право викладати у початкових і вищих школах для дівчаток. У 1905 році вона екстерном склала іспит і здобула ступінь у Гамельні. У тому ж році вона вивчала німецьку мову, філософію та латинь у Мюнстері й Бонні. Вона була однією з перших студенток, які здобували освіту у коледжі. У 1909 році з відзнакою захистила докторську дисертацію у Бонні, а через рік склала державний іспит для викладання у старших школах. Працюючи гувернанткою та викладачкою в учительському семінарі у Ганни Сімзен сформувався педагогічний і громадянський світогляд — вона виступала за розв’язання освітніх та соціальних нерівностей.
Політична кар’єра у Гамбурзі
Перша світова війна дещо видозмінила погляди Ганни Сімзен. Вони стали радикальнішими, а сама жінка долучилася до соціалістичного руху. Це заклало основу для її політичної діяльності. У 1917 році жінка стала членкинею “USPD”. Вона була однією з перших жінок, які брали участь у політичному житті Гамбурга після надання виборчого права жінкам у Німеччині у 1918 році. Варто зазначити, що жінка увійшла до Гамбурзької громадянської асамблеї та стала однією з небагатьох жінок-політикинь міста.
У 1919-1920 роках політикиня була депутаткою Дюссельдорфа, а з 1923 по 1931 рік була членкинею в “SPD”. Її робота ґрунтувалася на створенні спільної системи освіти для дітей різних класів. Ця ідея була новою у той період і не сприймалася захопливо керівництвом. Вона виступала за свободу вчителям, була проти бюрократії, а також виступала за те, щоб батьки та діти мали право голосу.
Однак справжня політична кар’єра Ганни Сімзен почалася у 1928 році, коли її обрали до рейхстагу як представницю “SPD” від Лейпцига. Хоч жінка і не була аж першою у парламенті Дюссельдорфа чи Фрайбурга, саме у Гамбурзькому контексті вона стала першопрохідницею, яка поборола системну дискримінацію.
Паралельно з політичною роботою вона була професоркою педагогіки в Єнському університеті, але ще до приходу до влади нацистів у 1933 році її незаконно звільнили через соціалістичні погляди. Після цього вона емігрувала до Швейцарії. Там вона брала участь у русі за мир і виступала проти нацизму. Також була пов’язана з соціал-демократичною партією у сфері освіти. У 1938 році стала редакторкою соціал-демократичної газети “Жінка у житті й роботі”. Вона виступала за європейську інтеграцію, що стало основою для її діяльності після повернення до Гамбурга.
Повернення до Ганзейського міста
У 1946 році Ганна Сімзен повернулася до Гамбурга зі швейцарської еміграції й прагнула викладати в Університеті Гамбурга. Через рік вона очолила Інститут педагогічної освіти у Гамбурзі, отримала посаду педагогині нової літератури й педагогіки у Гамбурзькому університеті з 1947 по 1949 рік. Пізніше працювала у педагогічному інституті Гамбурзького університету. Проте Ганні Сімзен відмовили у поновленні на посаді професорки та на посаді державної службовиці через бюрократичні та політичні труднощі. Врешті вона очолила курси підготовки вчителів “Volkshochschule” й викладала лекції з європейської літератури та популяризувала соціал-демократичні цінності.
Джерело: assets.rrz.uni-hamburg.de
Анна Сімзен померла 22 січня 1951 року у Гамбурзі, залишивши великий спадок. Вона написала 27 книг, опублікувала 500 статей, фундаментальні праці з педагогіки та пацифізму. На її честь названо лекційну залу в Університеті Гамбурга — “Anna-Siemsen-Hörsaal”. Ім’ям політикині також названо вулиці у Берліні, Ганновері та інших містах.
Отже, Ганна Сімзен є однією з перших політикинь Гамбурга, робота якої змінила освітню та політичну сферу міста. Попри переслідування та утиски вона продовжувала боротися за рівний доступ освіти, соціалістичні ідеали та надихалася європейськими цінностями. Жінка залишилася символом сміливості, а її спадщина продовжує жити у сучасних дискусіях про рівність та освіту. Такими особистостями надихаються сучасні політики, адже вона є яскравим прикладом, як жінка може змінювати публічну сферу.