В наш час організацію весілля гамбуржці вважають особистою справою. Навряд чи хтось наважується давати молодим людям поради про те, коли потрібно розписуватись, де це зробити і якою має бути урочистість. Дехто зовсім вирішує розписатися без свята, тож день весілля нічим не виділяється на тлі інших буднів. А інші навпаки організовують пишну урочистість з великою кількістю гостей. Але так було не завжди. Далі на hamburgka.
У XX столітті серед молодят було заведено дотримуватися традицій, пов’язаних з весіллям. Були у цього свята й інші особливості. Пропонуємо більше дізнатися про весілля XX століття у Гамбурзі.
Перша половина XX століття
На початку ХХ століття важливу роль у формуванні нової сім’ї грали батьки. Хоча час, коли батьки нареченого та нареченої оформляли угоду, часом навіть без згоди дітей, залишився в минулому, їхнє слово було важливим. Молоді люди доглядали собі обраницю чи обранця самостійно, але обов’язково знайомили їх зі своєю родиною, щоб отримати схвалення.
Під час заручин наречений з нареченою обмінювалися подарунками. Ще у XIX столітті було заведено дарувати щось дороге, що могло б стати основою для їхнього майбутнього спільного життя. Але вже у XX столітті подарунки були символічними – це був загальний вираз кохання та поваги один до одного. Після цього розпочиналася підготовка до весілля. У ній брали участь не лише наречений з нареченою, а й практично всі запрошені, зокрема друзі, знайомі та сусіди.
На вибір дня весілля впливало соціальне становище молодят. У Гамбурзі, як у великому місті Німеччини, було заведено організовувати свято в суботу, і тривало воно один день. Також можна було вибрати будній день, частіше вівторок чи четвер. Було прийнято, що вінчання проводиться у першій половині дня, зазвичай до 12 годин. А потім усі гості збиралися в будинку, частіше це був будинок сім’ї нареченого, і відзначали створення нової родини.
Друга половина XX століття
Після закінчення Другої світової війни, під час якої Гамбург сильно постраждав, усіх сфер життя мешканців міста торкнулися зміни. Під час відновлення міста після бомбардувань багато родин гамбуржців були змушені на якийсь час переїхати в інші регіони Німеччини. Повернувшись додому, вони привезли з собою нові традиції та погляди.
Крім того, у 1960-х роках почали активно формуватися жіночі рухи, які боролися за рівноправність. Сімейний союз почали розглядати, як партнерство, а отже, змінився підхід до весілля та весільних традицій. Ті з них, які були прийняті до війни, залишилися в минулому. Молоді люди перестали радитись про вибір шлюбного супутника з батьками. В основі їхніх рішень лягли свобода вибору та любов.
У другій половині XX століття у Гамбурзі відкривалися десятки ресторанів у різних районах міста. Місцеві мешканці поступово відмовлялися від святкування вдома. Оренда залів ресторанів стала доступною, тому більшість сімей зі середнім статком могли її дозволити.
У XX столітті громадянська церемонія стала єдиним офіційно визнаним способом одруження у Гамбурзі, як і по всій Німеччині. Хоча релігійні церемонії, як і раніше, можливі, вони почали проводитись після відвідин РАГСу. Наприкінці XX століття стало популярним поняття “цивільний шлюб”, під час якого чоловік з жінкою живуть разом, не узаконивши своїх стосунків. Цікаво, що деякі гамбуржці при цьому проводять своєрідне весілля – запрошують гостей, організовують свято, приймають подарунки. Але вони не проводять ані вінчання, ані реєструють свої стосунки у РАГСі.
Цікаві традиції
Ось кілька весільних традицій, які були поширені у XX столітті, але вже залишились у минулому:
- На початку XX століття ще було прийнято, щоб на вінчанні наречена, яка втратила цноту до весілля, була одягнена у чорне вбрання, а на голові був незамкнутий вінок. Незаймані дівчата могли надіти біле вбрання та замкнутий вінок.
- На весіллях у першій половині ХХ століття було заведено накривати багатий стіл, на якому було щонайменше 20 страв. Гості приходили з горщиками, в яких потім несли з собою їжу, що залишилася. А її, як правило, було чимало.
- Все весілля супроводжувалося веселощами та конкурсами. Вже після виходу з церкви неодружені хлопці влаштовували змагання. Його називали “біг нареченої”. Перед учасниками ставилося завдання пробігти певну відстань. Перший отримував приз, а останній — капелюх зі свинячими хвостами.
Відношення гамбуржців до весілля у наш час
У наш час гамбуржці укладають шлюб зазвичай досягнувши 35 років і у старшому віці. На цей час більшість з них стають самодостатніми особистостями зі своїми уподобаннями та світоглядом. Думка родичів, як і усіх інших людей, стає дедалі менш значущою, тому ніхто не організовує пишні церемонії, щоб вразити когось.
Після розпису в РАГСі деякі вирішують посидіти у затишному ресторані з найближчими членами сім’ї. А в деяких молодят вже припасовані куплені заздалегідь квитки й вони просто відлітають у весільну подорож. При цьому викупу нареченої, як і інших традицій, популярних у XX столітті, практично ніхто не дотримується.
Дехто каже, що у XXI столітті інститут сім’ї змінився на гірший бік. Інші, навпаки, впевнені, що саме в наш час стали важливими такі цінності, як щира любов і свобода. Але як воно є насправді, покаже лише час.